День мого весілля був найбільш гіркувато-солодким днем у моєму житті. Того ранку ми з батьками насолоджувалися прощальним сніданком. Я була схвильована через своє весілля, і поки втирала сльози, спілкуючись із батьками, мама допомагала мені побачити наступний крок на майбутньому шляху. Я знала, що Бог обрав Тіма бути моїм чоловіком, я була щаслива і схвильована цією великою пригодою. Але я також знала, що, вийшовши заміж за Тіма, я назавжди залишу свою сім’ю і свій будинок. Ми переїжджали в Бостон, а потім з часом в Вірджинію. Я хотіла вийти заміж за Тіма, але не хотіла залишати свою сім’ю в Колорадо.
Того ранку моя мама передала мені мудрість, яка змінила моє життя: «Центр Божої волі — це місце твого найбільшого щастя. Ти будеш більш щасливішою з Тімом, аніж була б, якби залишившись зі мною і татом».
Чи бачила я якісь подробиці цієї великої пригоди, що чекає мене? Ні! Але я знала, що у Бога є шлях, план для мене, і я хотіла всього того, що у Нього було для мене. Кращого варіанту просто існувало. Але я повинна була зробити наступний крок: одягнути весільну сукню, піти до церкви і пройтися під вінець з моїм дорогим татом. Крок за кроком, і Божий шлях для мого життя рогортався переді мною. Навіть після 30 років шлюбу все це залишається правильним.
Це так важливо, адже якщо ми віримо, що у Бога є шлях для нас, то ми можемо запитати Його про те, де цей шлях і довіритися Йому в тому, щоб Він привів нас туди, куди потрібно. Якщо ми думаємо, що Бог показав нам Його шлях, ми повинні слідувати йому. Що ми втрачаємо? Цей шлях — найкращий варіант для нас. Якщо ми зробимо помилку, Бог вкаже нам шлях. Він обіцяє вести або перенаправляти нас. Второзаконня 30: 15-18 показує відмітний контраст між шляхом до життя і шляхом до смерті. Ми знову і знову бачимо ясну картину того, як Бог любить нас: співчутливо, сильно і віддано. Він зрозуміло і чітко пояснює варіанти вибору, що ведуть до життя або до смерті, а потім дає мудрість для наступного кроку.
Образ життєвого шляху такий конкретний і простий для розуміння. Це наповнює мене впевненістю для нових пригод. Обіцянка повноти радощів — це значить бути повністю наповненими радістю? Що ж може бути краще від цього? І, нарешті, ми можемо бути настільки близькі до Бога, що будемо знаходитися в межах Його досяжності, по праву руку від Нього, готові прийняти від Нього. Псалом 16:11 — «Ти мені стежку життя покажеш, повноту радощів, що в тебе; блаженство по твоїй правиці вічне» — має три неймовірно сильних обітниці і ясні вказівки:
- Бог вказує нам шлях життя.
2. В Його присутності ми знайдемо повноту радості.
3. Наше ходіння з Ним завжди буде приносити нам величезне задоволення.
Коли ми звертаємо увагу на Божий провід і часто спілкуємося з Ним, ми будемо готові залишатися на цьому життєвому шляху. Наш успіх відбувається крок за кроком, коли ми спостерігаємо, залежний і слідуємо за Богом. Бог, у Своїй мудрості, часто відкриває тільки один крок за раз; цього досить, щоб підбадьорити нас. Неспішна подорож допоможе нам не ухилитися і зміцнить нашу впевненість.
Якби ми могли бачити весь наш життєвий шлях, наша увага була б зосереджена на майбутньому шляху, а не на одному лише наступному кроці і нашої щохвилинної залежності від проходження Божому керівництву. Ця мудрість і раніше важлива в розумінні прийняття рішень. Можливо, я не завжди знаю Божу волю для мого життя, але я знаю, що завжди буду щасливішою з Господом, ніж у пошуках розуміння життя і тих кроків, які мені ще належить зробити. Кращий спосіб добитися успіху — бути уважними, слухати, стежите і робити наступний крок. Ось чому цей вірш з 16-го Псалма веде мене по життю.
